КЕЛИЦЯ, ЦІ,
Келиця, ці, ж. Кисть, украшающая шляпу парня галицкаго Покутья. Kolb. І. 30.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 234.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КЕЛТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ, →← КЕЛЕХ